Skip to content
Додому Новини селища Він достойний, щоб його пам'ятали
Він достойний, щоб його пам'ятали Друк
Вівторок, 12 квітня 2016, 05:58

 

Життя кожної людини – це неоціненний скарб, а більш прекрасне воно та безцінне тоді, коли знаєш, що тебе люблять, цінують просто за те, що ти є, і звісно ж, коли тебе чекають рідні та близькі. Ось і його чекали… Та не судилося… Не встигло село оговтатися від страшних похорон Героя АТО Сергія Мельника, з яким попрощалися 25 березня,  як знову страшна звістка сколихнула Високопільщину – під час проходження служби у зоні АТО загинув наш земляк Сергій Михальченко. Перебуваючи на бойовому посту, серце Героя не витримало і він пішов у вічність, залишивши по собі лиш слід доброї пам’яті.

Народився Сергій Миколайович Михальченко 13 вересня 1972 року у Зеленодольську. Освіту здобував у Архангельському професійному училищі, після чого майже все життя працював водієм вантажних машин.

Одружившись, разом з дружиною Надією та двома донечками, Іринкою та Тетяною, проживав у Князівці. Жив як усі, трудився на благо родини.

У червні 2015-го під час п’ятої хвилі мобілізації Сергій був призваний на військову службу. Не ухилявся, а навпаки, з особливою відповідальністю віднісся до того, що він йде у «гарячу точку» країни виконувати свій військовий обов’язок. Лиш на кілька днів попросив відстрочку, аби побути разом з сім’єю на шкільному випускному вечорі молодшої донечки. Символічним є те, що односельчани Сергій Михальченко та Сергій Мельник разом призивалися на службу, разом покидали мирне життя, родини, захоплення…  і практично разом пішли у небуття, лише з різницею у 12 днів.

Службу рядовий Сергій Михальченко проходив у місті Попасна, що на Луганщині. Більш ніж півроку Сергій ходив під кулями, ризикував своїм життям, став вірним бойовим товаришем для багатьох своїх побратимів. Зарекомендував себе як надійний поплічник, справжній бойовий друг, який ніколи не підкачає у бою.

Рідні мали надію, що скоро їхній солдат приїде додому, хоча б у відпустку. Дружина добротно відгодовувала птицю, аби її Сергійко смачно поласував домашньою печенею. У останній розмові з мамою Сергій зізнався, що уже скучив за її смачненькими пиріжечками… Певно й сам, беручи волю в кулак, відлічував дні, коли вже зможе обійняти своїх рідних. Та не судилося. День 3 квітня виявився для нього роковим.

За словами рідні, у переддень трагічної події він майже усім подзвонив, з усіма поговорив, ніби відчував, що це в останнє… Лиш голос дружини він так і не почув, бо вона саме поралася по господарству, коли у трубці її мобільного роздався вже останній дзвінок від її чоловіка. Побачивши пропущений виклик, Надія набирала номер чоловіка, але той був поза зоною досяжності. Так подружжю більше не судилося почути одне одного хоча б по телефону.

Дивує байдужість військового керівництва, яке не спромоглося навіть достойно повідомити родині трагічну звістку. Лиш скупі слова: «Прийміть наші співчуття»… Певно, для битих війною солдат смерть побратима то є звична справа. Можливо для них то просто черговий двухсотий, але ж у мирному житті його чекала родина, для них він – люблячий син, батько, чоловік, брат, кум, для когось друг чи просто товариш… Та і доставку тіла Сергія із зони АТО до рідних взяли на себе волонтери. Виявляється, наша держава спроможна лише призивати нівчому неповинних хлопців, аби ті захищали чиїсь добротно відгодовані пики від ними ж нажитих ворогів. Якби хоч один син з отих відгодованих «управителів» держави попрощався з життям на сході країни, то і війни б уже, певно, не було б.

А для тих так званих «новоросів», «денеерівців» та «еленерівців», які так завзято писали у соцмережі: «Укро-каратель Сергій Михальченко з Херсонщини ліквідований», скажу: суд Божий буде для всіх, незалежно від кольору прапора та політичних переконань. І усі ті ваші «лайки», «класи» та глузливі коментарі під надписом повернуться вам сторицею.

… Йому було всього 43… Прекрасний вік… Коли набутий необхідним життєвим досвідом, озброєний цілями і планами на майбутнє. І часу, здавалося б, ще вдосталь на їх здійснення. Та смерть невблаганна… Вона приходить зненацька, не запитуючи про плани на майбутнє.

Вважаю, Сергій прожив достойне життя. Разом з дружиною виростили двох красунечок донечок. Пам’ятаю, з якою ніжністю і гордістю він колись розповідав мені про своїх талановитих співочих зірочок. Старша, Іринка, здобувши професію медика, уже сама заробляє на прожиття. Тетянка, обравши педагогічний шлях, навчається на першому курсі у Бериславському педагогічному коледжі. Гадаю, дівчата достойно нестимуть по життю пам’ять про батька, який так їх любив…

За життя чоловік набув собі багато друзів, бо був порядним, товариським та жвавим. Ось і прийшли всі вони, а ще і зовсім незнайомі йому краяни, керівники району, представники воєнкомату, демобілізовані учасники АТО, аби віддати Герою данину шани і провести його на вічний спочинок. На урочистому траурному мітингу до присутніх з прощальними промовами звернулися Високопільський селищний голова Руслан Застава, заступник  командира першої роти по особовому складу військової частини, у якій проходив службу Сергій, Валерій Ющишин та т. в. о. заступника військового комісара по роботі з особовим складом Херсонського обласного військового комісаріату Олександр Федюнін.

Поховали Героя з усіма почестями у Князівці. Військові віддали шану бійцю залповими пострілами з автоматів.

Сергій Михальченко – яскравий приклад солдата, про якого варто пам’ятати, про якого варто розповідати друзям, знайомим як про взірця мужності і героїзму. Ми повинні зробити усе, щоб про нього та тих наших хлопців-земляків, душі яких разом з Сергієм уже покояться на небесах, не забули. Адже вони – то наша гордість. Ми повинні пишатися тим, що жили з ними в одному селі, ходили  одними вулицями… Лиш різниця між нами одна: вони бачили реалії війни, а для нас то лише слово.

Інна ТКАЧ

 

P.S.    Щиро вдячний за безкорисливу матеріальну та технічну допомогу в організації поховання героя АТО: волонтеру Заяць В.М., АФГ "Ольвія", приватному підпріємцю Урсаєвій Ірині, працівникам апарату селищної ради, Районному відділу освіти, Центру первинної медичної допомоги, музикантам оркестрової групи, настоятелю Свято-Успенського храму протоієрею Іоанну.

Селищний голова Р.Застава

 

Додати коментар


 

 

 

 

 


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

FB-Група Високопільськой ОТГ

Группа Високопільської громади в соцмережі Фейсбук

Погода

 

А ти передплатив газету?

Районна газета

Передплатний індекс - 61667
Будь в курсі новин!

_______________

Валюта

Офіційні сайти

 

Асоціація міст України

Статистика

1943889
CьогодніCьогодні1118
ВчораВчора2502
На цьому тижніНа цьому тижні18125
У цьому місяціУ цьому місяці54936
З початкуЗ початку1943889

Besthosting


Найновіше