Skip to content
Додому Спорт ВІЙНА І МИР НА ШАХОВИХ ПОЛЯХ
ВІЙНА І МИР НА ШАХОВИХ ПОЛЯХ Друк
Четвер, 19 жовтня 2017, 06:59

Набирає обертів черговий 17-й сезон у шахістів. Очікуємо від нього багато цікавого і нового. Нові надії, нові змагання, нові партнери, які сприятимуть розвитку улюбленої гри. А сьогодні пропонуємо огляди про два традиційні турніри федерації шахів.

XIV ТУРНІР ПАМ'ЯТІ АНАТОЛІЯ ІВАНОВИЧА УРБАНСЬКОГО

Кожна епоха запам'ятовується своїми подіями і людьми. Це і наукові відкриття, мистецькі твори геніїв, політичні конфлікти, військові дії... Все це складові нашої історії, а про щось ми дізнаємося у вигляді міфів, легенд і навіть розкритих таємниць. Я ж спробую нагадати сторінки із минулого Високопілля.

На фасаді місцевої школи червоною цеглою на білому фоні парадно милуються чотири цифри "1972". На цю дату планувався перехід в новобудову, бо стара школа не вміщувала ту кількість учнів, які в ній вчилися. Не вирішувало проблеми і навчання у дві зміни. Та й не зручно було вчитися до темна (особливо взимку).

 

Але в зазначену планом дату у нову школу не перейшли. Здача затримувалася і переносилася. Йшов вже 1973 рік. Начебто (за логікою) її повинні були "запустити" 1 вересня. Та й цю дату зустрічали в старій будівлі.

Чому так довго не переходили? На той час мій батько, Анатолій Іванович Урбанський, працював директором школи і йому довелося приймати новобудову. Він категорично відмовлявся ставити підпис у приймальному акті, бо щоразу знаходив і вказував недоробки будівельним бригадам. То щось не відповідало плану будівництва, то у віконних рамах вітер свище, то асфальт не достелили, то воду не підвели... Скільки тоді до нас додому приходило чиновників і керівників із будівництва школи! Вони то майже в сльозах благали, то у підвищеному тоні "нагадували" батьку про всі перевищені терміни, про державні інтереси, про премії будівельникам... Обіцяли, умовляли, пропонували, але батько не піддавався на їх вмовляння та "вигідні пропозиції", не йшов на компроміс із совістю, вимагаючи якісної здачі об'єкту. Бо школу ж будували для дітей! Врешті решт, із значним запізненням, триповерхова сучасна красуня відчинила двері у Країну Знань лише 5 жовтня 1973 року, напередодні Дня вчителя. Педагоги і учні того часу пам'ятають цю урочисту подію.

У житті Анатолія Івановича школа була другою домівкою, а можливо й першою. Під час злив він зі зв'язкою ключів біг до неї, щоб проконтролювати чи не забули учні в класах зачинити вікна. Неодноразово зимовими ночами перевіряв роботу кочегарів шкільної котельні, а коли ті (було й таке!) запиячили і в несвідомості спали, то знімав пальто, загортав рукава і власноруч кидав вугілля в топку (тоді ще не був підведений газ), щоб вранці учні і вчителі прийшли у тепле приміщення. І такі приклади не поодинокі. Скромна і розсудлива людина, він переймався всіма проблемами і їх вирішував. Звичайно, багато що з того часу і його праці залишалося поза людськими очима.

Виглядатиме дивно, але в моєму дитинстві до нас постійно приходили учні цілим класом. Батьки їх радо зустрічали, пили чай, слухали платівки та магнітофон, обговорювали шкільні проблеми, готувалися до класних годин, малювали і навіть співали пісні. Стали нормою і зустрічі вечорами біля школи. Анатолій Іванович виносив телескоп і всі бажаючі мали можливість подивитися на планети та зірки. Він міг розповідати про них годинами, дуже любив астрономію і все, пов'язане з космонавтикою. Завдяки йому більшість учнів були романтиками і мрійниками. Вони й зараз при наших зустрічах згадують ті часи і його із вдячністю...

...1994 рік. Не приходячи до свідомості протягом 5 діб, він пішов із життя 4 жовтня, на наступний день після Дня вчителя. Скромна людина при житті, він і останній свій крок у вічність зробив ніби вибачаючись і зачекавши, щоб не зіпсувати свято своїм колегам. Ховали його день в день (така примха долі), коли запрацювала прийнята ним школа (21 рік потому), якою він керував, якою він жив.

Щорічно, у жовтні проходить шаховий турнір пам'яті директора школи Анатолія Івановича Урбанського. Змагаються в ньому вже онуки і правнуки його учнів. Юні шахісти його ніколи не бачили, але це не має великого значення. Нехай він залишається у споминах тих, хто його знав, з ким працював, кого вчив, кому допомагав. У наступному жовтні школі виповниться 45 років. Мабуть ця дата буде якось відзначатися всією шкільною родиною. Можливо, згадають і його. А це означатиме, що жив і працював він недаремно.

***

... Минуло вже 23 роки. Вже на традиційний XIV турнір пам'яті А.І.Урбанського зібралося чимало дітвори. Приємно було спостерігати за цим шаховим "вуликом". Взагалі цікава це справа займатися дітьми. Шахи це вкотре підтверджують. А ось і результати цьогорічних перегонів.

Дівчата: 1. Юлія Самойленко (Іванівка), 2. Вікторія Прополя, 3. Дар'я Веретельник (обидві - Високопілля, надалі - В.)

Хлопці (молодші класи): 1. Олександр Фурман, 2. Данило Мануйленко, 3. Дем'ян Назаренко (всі - В.).

Хлопці (старші класи): 1. Максим Пуценко (В.), 2. Віктор Харькавий (Любимівка), 3. Антон Онопа (В.)

Крім призерів, до рейтингу додали також Владислав Грибан, Сергій Рубан, Олександр Криворотько, Богдан Позняк (всі - В.) та дебютант змагань Володимир Прокіпець з Іванівки. Юні шахісти отримали не лише задоволення від гри - на них чекали призи та солодощі. Дітвора задоволена. А це головне. До зустрічі у наступному жовтні.

ДРАМАТИЧНА РОЗВ'ЯЗКА НА КУБКУ КРОНАУ

Історична довідка: Турнір заснований у 2007 році і проводиться щорічно на честь заснування Кронау (1869 р., сучасного Високопілля). Засновники - Високопільська районна федерація шахів, фонд німецької культури (Віталій Бандюк) та ПП "Кронау" (Сергій Гущін).

Володарі Кубку Кронау: Володимир Гуцалов - 5 (2009, 2010, 2012, 2013, 2015), Володимир Скороход - 4 (2007, 2008, 2011, 2013), Євген Стрілець (2014), Сергій Пасько (2016). У 2013 році було відразу два переможця.

До регламенту розіграшу Кубка Кронау - 2017 федерація шахів підготувала сюрприз. З цього року переможцю крім перехідного трофею буде вручатися шовкова стрічка з написом "Шаховий король Кронау" (з вказаним роком тріумфу). А право на вручення перехідного кубка і стрічки новоспеченому "королю" отримуватиме його попередній володар. Так щорічно відбуватиметься "коронація". Виняток, якщо змагання виграватимуть двічі поспіль.

Паралельно із битвою за трофей, чудову можливість визначити кращих ще в двох номінаціях отримали молодь і шахістки. На жаль, скупі дані статистики не передадуть всієї величі, захоплення і напруги від гри. Повірте, що тут інтриг і несподіванок вистачало. Результати цих баталій на "табло".

Молодь: 1. Дементій Сердюк (Архангельське), 2. Назар Назаренко (В.), 3. Віталій Перевєрзєв (Нововознесенське).

Жінки: 1. Марина Мчедлішвілі (Іванівка), 2. Світлана Кальмаєр (Нововознесенське), 3. Софія Назаренко (В.).

Зазначимо, що вся призова трійця у шахісток мала на фініші абсолютно однакові показники (і за набраними очками, і в іграх між собою). Тому місця їх виступів визначав "сліпий жереб". Ось так.

***

Настав час вирішальних бойових дій за шахівницями!

Швейцарська система. 6 турів з контролем часу за шаховими годинниками. На старті 16 гравців. Розв'язка змагань перетворилася у справжню драму. Хоча все, що до цього відбувалося, не викликало ажіотажу і не віщувало гучних несподіванок. Відразу в лідери вийшли брати Гуцалові. Без втрат вони пройшли турнірний екватор, а в 4-му турі на них чекала очна дуель. Коли старший Володимир переміг Олександра, здавалося, що вже ніхто і ніщо його не зупинить. В останньому турі на непереможного (на той час) Володимира чекала гра з одинадцятирічною школяркою Іринкою Панасюк. Талановита дівчинка і до цього неодноразово підносила гучні сюрпризи в турнірах дорослих, але  такої "підніжки" саме в цій грі важко було уявити. Та маємо те, що маємо. Гуцалов на обдумування ходів витратив нормований регламентом час і прапорець на циферблаті його годинника впав. Олександр свою партію виграв і зрівнявся з братом - по 5 перемог із 6. Визначали переможця за коефіцієнтом Бухгольца. При перерахуванні у Володимира він склав - 20,5, а в Олександра - 21,5. Тож Олександр Гуцалов став п'ятим шахістом в історії турніру, якому підкорилася омріяна "вершина". Іринці ж ця важлива перемога допомогла увійти до чільної трійки змагань.

П'єдестал Кубка Кронау - 2017: 1. Олександр Гуцалов, 2. Володимир Гуцалов (обидва - В.), 3. Ірина Панасюк (Любимівка)

Крім вищезгаданих шахістів, рейтингове підвищення отримали: нововознесенці Володимир Скороход, Сергій Стрілець, Анатолій Перевєрзєв, Павло Мержинський та любимівці Сергій Пасько і Микола Соловей.


Як і було обумовлено, "Шаховий король Кронау - 2016" Сергій Пасько вручив кубок та шовкову стрічку "Шаховому королю Кронау - 2017" Олександру Гуцалову. На цьому "війна престолів" закінчилися. Але перемир'я не на довго...

Йдіть в ногу з часом, читайте газету "Високе поле", грайте в шахи!

 

Ігор Урбанський,
голова районної федерації шахів.

 

Районна федерація шахів дякує за допомогу: Високопільській селищній раді (Руслану Заставі), відділу культури, молоді та спорту РДА, СТОВ "Нива" (Юрію Барабашу), Центру німецької культури (Віталію Бандюку), ПП "Кронау" (Сергію Гущіну), ОФГ "Тетяна" (Ніні Пристемській), ВСШІ "Обдарованність" ХОР, Наталі Березінській, Юрію Жакоміну, Олександру Карпенку, Олександру Куриленку, Володимиру Осадчому, Інні Ткач, друзям та співчуваючим.

До нових перемог разом!

 

ПРИ  ПІДТРИМЦІ БЛАГОДІЙНОГО  ФОНДУ  ІГОРЯ  КОЛИХАЄВА

 

 

 

 

 

 


рух взаємодопомоги "Зігріймо серця"

Волонтерський рух "ЗІГРІЙМО СЕРЦЯ". Группа в соцмережі Фейсбук для об'єднання й взаємодопомоги

А ти передплатив газету?

Районна газета

Передплатний індекс - 61667
Будь в курсі новин!

_______________

Офіційні сайти

Статистика

1065223
CьогодніCьогодні1424
ВчораВчора1423
На цьому тижніНа цьому тижні8106
У цьому місяціУ цьому місяці25975
З початкуЗ початку1065223

Besthosting