Skip to content
Додому Безпека життя
Безпека життя
Організація роботи служби охорони праці на підприємстві Друк
П'ятниця, 31 серпня 2018, 05:20

Створення служби охорони праці

Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працівників 50 і більше. На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працівників менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Зазвичай виокремлення служби охорони праці як такої в структурі підприємства не практикується. Її функції покладаються на традиційні структурні підрозділи — відділи охорони праці (відділи охорони праці та промислової безпеки, охорони праці та пожежної безпеки).

Підпорядковується служба охорони праці згідно із законодавством безпосередньо роботодавцеві. Проте роботодавець може доручити функціональне управління (кураторство) діяльністю служби іншій посадовій особі, скажімо, головному інженерові, заступникові директора з охорони праці тощо.

Покладення таких обов’язків потрібно закріпити наказом або відобразити в посадовій інструкції уповноваженої особи.
Робота служби охорони праці підприємства має здійснюватися відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.

 
Що можна вважати виробничим травматизмом і професійними захворюваннями Друк
Середа, 11 липня 2018, 05:20

Виробничий травматизм — це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробнича травма — це травма, одержана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Нещасний випадок на виробництві — це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок якого заподіяна шкода здоров'ю або смерть.

Нещасні випадки — це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори.

Небезпечний виробничий фактор — це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор — це фактор, вплив якого на працюючого призводить до професійного захворювання.

Залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів, називається професійним захворюванням. Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працюючого специфічних для даної роботи шкідливих виробничих факторів, і якщо їх не буде, виникнути не може. Наприклад, виникнення вібраційної хвороби внаслідок роботи з недосконалою щодо вібрації бензопилою.

Професійні захворювання є наслідком багаторазової, тривалої дії на органи людини відповідних виробничих шкідливих чинників: пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо.

До професійних захворювань відносять також і професійні отруєння. Отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин.

Нещасні випадки, пов'язані з працею на виробництві й у побуті.

Нещасний випадок на виробництві — це наслідок раптової дії на працівника якогось небезпечного виробничого фактора під час виконання трудових обов'язків або завдань керівника робіт.

За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові (одночасно з двома і більше працівниками).
Наслідком нещасного випадку може бути: переведення потерпілого на легшу роботу; одужання потерпілого; встановлення потерпілому інвалідності; смерть потерпілого.

Нещасні випадки, які виникають не на виробництві, узагальнено називають, на відміну від виробничого травматизму, невиробничими. Основну частину таких травм становлять ті, що їх люди зазнають удома, у повсякденному побуті. Звичайно, під "домом" слід розуміти не тільки квартиру або кімнату, в якій ви живете. Під словом "дім" у даному випадку маються на увазі саме житло, сад, подвір'я, гараж, вулиця, комунальні заклади тощо.

Всі ці травми називають побутовим травматизмом. В Україні щорічно в побуті травмується біля 2 млн. чол., 28 тис. з них стає інвалідами.

Внаслідок ряду своїх особливостей побутовий травматизм значно меншою мірою, ніж травматизм на виробництві, піддається організованим заходам профілактики. Специфіка побуту, проведення більшої частини вільного часу вдома, у дворі, в квартирі, на присадибній ділянці, на вулиці біля будинку висувають у профілактиці побутового травматизму на перше місце особисті фактори: розуміння можливості нещасного випадку в домашній обстановці, додержання певних правил поведінки в побуті, психологічну настороженість при експлуатації побутових електричних і механічних приладів, опалювальних пристроїв тощо.

 

Бериславське відділення управління 
виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування України в Херсонській області

 

 

 
ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля Друк
Четвер, 05 липня 2018, 16:11

02 липня 2018 _
(дата офіційного опублікування в Єдиному

реєстрі з оцінки впливу на довкілля
(автоматично генерується програмними
засобами ведення Єдиного реєстру
з оцінки впливу на довкілля,
не зазначається суб’єктом господарювання)

 

2018721137/2527 _
(реєстраційний номер справи про оцінку
впливу на довкілля планованої діяльності
(автоматично генерується програмними
засобами ведення Єдиного реєстру
з оцінки впливу на довкілля,
для паперової версії зазначається
суб’єктом господарювання)

ПОВІДОМЛЕННЯ
про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

Державне  підприємство   «Кривбасшахтозакриття»       ЄДРПОУ 32975178

інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.

 

1. Інформація про суб’єкта господарювання

 

Юридична  адреса:  50000,  Дніпропетровська  область, м. Кривий Ріг,

проспект  Поштовий,  будинок 40,  телефон/факс  (056)  404-12-40, 404-12-31

 

2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи

Планована діяльність, її характеристика.

 

Альтернативна схема (режим) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець. Варіант 1. Постійна подача шахтної води у ставок-накопичувач протягом року. Акумуляція у ставку-накопичувачу шатних вод південної групи шахт у період з 16 березня по 14 вересня та відведення їх у р. Інгулець у період з 15 вересня по 15 березня, з розбавленням водою з Карачунівського водосховища, відповідно до регламенту скиду. При цьому у контрольному створі «Андріївка» забезпечується не перевищення розрахункових фонових концентрацій пріоритетних забруднюючих речовин.

Технічна альтернатива 1.

Альтернативна схема (режим) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець. Варіант 2. Постійна подача шахтної води у ставок-накопичувач протягом року. Акумуляція у ставку-накопичувачу шатних вод південної та північної груп шахт у період з 16 березня по 14 вересня та відведення їх в р. Інгулець у період з 15 вересня по 15 березня, з розбавленням водою з Карачунівського водосховища, відповідно до регламенту скиду. При цьому у контрольному створі «Андріївка» забезпечується не перевищення розрахункових фонових концентрацій пріоритетних забруднюючих речовин.

Технічна альтернатива 2.

Збереження існуючої схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець. Постійна подача шахтної води у ставок-накопичувач протягом року. Акумуляція у ставку-накопичувачу шатних вод південної групи шахт у період з 1 березня по 31 жовтня та відведення їх в р. Інгулець у між вегетаційний період з 1 листопада по 28 лютого, з розбавленням водою з Карачунівського водосховища, відповідно до регламенту скиду. При цьому у період скидання відбувається тимчасове погіршення якості води нижче місця скидання у порівнянні з фоновими концентраціями пріоритетних забруднюючих речовин, а після завершення скидання здійснюється промивка русла річки Інгулець водою Карачунівського водосховища на ділянці від греблі Карачунівського водосховища до гирла р. Інгулець.

 

3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.

Місце провадження планованої діяльності. Ставок-накопичувач шахтних вод, розташований на лівому березі річки Інгулець в балці Свистунова на південь від м. Кривий Ріг, в Широківському районі Дніпропетровської області; ділянка р. Інгулець від греблі Карачунівського водосховища до контрольного створу «Андріївка».

Оскільки планована діяльність полягає у зміні схеми (режиму) роботи існуючого об’єкта, територіальні альтернативи не розглядаються.

 

4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності

При впровадженні планованої діяльності очікується позитивний соціально-економічний вплив за рахунок зменшення негативних наслідків для населення та водного господарства, до яких призводить скидання у р. Інгулець надлишків зворотних вод за діючої схеми поводження з високомінералізованими шахтними водами Кривбасу. Розроблювана альтернативна схема (режим) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець має на меті запобігти підвищенню рівня забруднення води р. Інгулець у період скидання зворотних вод з ставка-накопичувача (буде забезпечено не перевищення розрахункових фонових концентрацій пріоритетних забруднюючих речовин) та ризику переповнення ставка-накопичувача при акумуляції шахтних вод. Впровадження альтернативної схеми дозволить уникнути зупинки відкачки підземних вод у Кривбасі та припинення роботи гірничорудних підприємств з підземного видобутку залізорудної сировини, що в цілому сприятиме збереженню робочих місць і екологічної рівноваги в регіоні.

 

5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо)

Альтернативна схема (режим) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець. Варіант 1.: Середньорічний обсяг подачі шахтної води – 12,76 млн.м3. Максимальний обсяг наповнення ставка-накопичувача – 6,2 млн. м3, розрахункова витрата скидання зворотних вод 0,63 м3/с, сумарний обсяг попусків води для розбавлення зворотних вод  з Карачунівського водосховища – 187,0 млн.м3 з компенсацією відповідного обсягу по каналу Дніпро-Інгулець, розрахункова витрата попуску з Карачунівського водосховища – 12,0 м3/с. В період скидання зворотних вод прогнозні значення пріоритетних забруднюючих речовин у контрольному створі «Андріївка»: вміст хлоридів – 1200 мг/л, сульфатів – 550 мг/л; загальна мінералізація – 3200 мг/л.

Альтернативна схема (режим) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець. Варіант 2: Середньорічний обсяг подачі шахтної води – 16,92 млн.м3. Максимальний обсяг наповнення ставка-накопичувача 7,5–7,7 млн.м3, розрахункова витрата скидання зворотних вод 0,86 м3/с, сумарний обсяг попусків води для розбавлення зворотних вод з Карачунівського водосховища – 249,0 млн. м3 з компенсацією відповідного обсягу по каналу Дніпро-Інгулець, розрахункова витрата попуску з Карачунівського водосховища – 16,0 м3/с. В період скидання зворотних вод прогнозні значення пріоритетних забруднюючих речовин у контрольному створі «Андріївка»: вміст хлоридів – 1250 мг/л, сульфатів – 500 мг/л; загальна мінералізація – 3100 мг/л.

Збереження існуючої схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець: Середньорічний обсяг подачі шахтної води – 12,76 млн.м3. Максимальний обсяг наповнення ставка-накопичувача – 7,75 млн. м3, витрати скидання зворотних вод 0,55–1,6 м3/с, сумарний обсяг попусків води з Карачунівського водосховища для розбавлення зворотних вод – 45,0 млн.м3 та для промивки русла р. Інгулець – 60,0 млн.м3 з компенсацією відповідних обсягів по каналу Дніпро-Інгулець. Витрати попуску з Карачунівського водосховища  в період скидання зворотних вод 3,0–7,0 м3/с, в період промивки 20,0 – 30,0 м3/с. Максимальні значення пріоритетних показників якості води у контрольному створі «Андріївка» в період скидання зворотних вод: вміст хлоридів – 4500 мг/л, сульфатів – 1250 мг/л; загальна мінералізація – 9000 мг/л.

 

6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:

щодо Альтернативної схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець.

Варіант 1: період скидання обмежується восени – завершенням періоду зрошування основних сільськогосподарських культур, навесні – початком нерестового періоду; розрахункові фонові концентрації пріоритетних забруднюючих речовин повинні дотримуватися, починаючи з контрольного створу розташованого нижче місця скиду.

щодо Альтернативної схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець.

Варіант 2: такі самі обмеження, що й для варіанту 1;

щодо збереження існуючої схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець: період скидання обмежується восени – завершенням вегетаційного періоду, коли температура води в річці стає нижче +100, навесні – початком нерестового періоду; після завершення скидання виконується промивка русла річки прісною водою; розрахункові концентрації пріоритетних забруднюючих речовин повинні дотримуватися, починаючи з контрольного створу розташованого нижче місця скиду.

7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:

щодо Альтернативної схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець.

Варіант 1: не передбачається змін діючого комплексу інженерного захисту та системи спостережень за об’єктом щодо Альтернативної схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець.

Варіант 2: передбачається нарощування протифільтраційного екрану без зміни системи спостережень за об’єктом щодо збереження існуючої схеми (режиму) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу шахтних вод та їх скидання у р. Інгулець: не передбачається змін діючого комплексу інженерного захисту та системи спостережень за об’єктом

 

8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:

Сфера можливого впливу планованої діяльності для всіх вищеназваних альтернатив охоплює:

  • клімат і мікроклімат;
  • повітряне середовище;
  • геологічне середовище; гідрогеологічні умови в районі ставка-накопичувача шахтних вод;
  • водне середовище – гідроекосистема р. Інгулець нижче місця скиду зворотних вод з ставка-накопичувача у б. Свистунова, зокрема, гідрологічний режим, процеси формування якості води, умови відтворення рибних ресурсів, умови водогосподарського, рибогосподарського та рекреаційного водокористування;
  • ґрунти – в районах використання води р. Інгулець для потреб зрошувального землеробства (в нижній течії ріки);
  • рослинний і тваринний світ;
  • техногенне середовище – умови експлуатації сільськогосподарських об’єктів, діяльність яких пов’язана з використанням води р. Інгулець.

Джерелом можливого впливу на довкілля для всіх вищеназваних альтернатив є скид шахтних вод із ставка-накопичувача у балці Свистунова та фільтраційні втрати води зі ставка-накопичувача.

Прямими видами впливу є хімічний (зміна якості води р. Інгулець та підземних водоносних горизонтів) і фізичний (зміна гідрологічних параметрів стоку р. Інгулець). Опосередкованим видом впливу є біологічний (зміна умов життєдіяльності гідробіоценозів).

 

9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)

 

Відповідно до пунктів 13 та 14 частини 2 статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” планована діяльність належить до другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, яка призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти)

 

10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав)

Транскордонний вплив на довкілля відсутній

 

11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Дослідження включатимуть:

-          збір та аналіз наявних фондових матеріалів, включаючи опубліковані та архівні джерела, для оцінки стану річки Інгулець та її гідробіоценозів на ділянці від Карачунівського водосховища до її гирла;

-          вивчення відомчих даних щодо технічного стану ставка-накопичувача;

-          аналіз динаміки забруднення підземних вод у районі балки Свистунова;

-          натурні дослідження сучасного екологічного стану гідробіоценозів р. Інгулець в зоні впливу планованої діяльності;

-          прогнозування змін стану довкілля за варіантами здійснення планованої діяльності, включаючи її припинення, та оцінку можливих наслідків діяльності для основних компонентів довкілля.

Звіт з оцінки впливу на довкілля міститиме:

-          опис планованої діяльності, зокрема, місця провадження планованої діяльності; цілей планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності за сучасною схемою її здійснення та виправданими альтернативними варіантами з описом основних причин обрання запропонованого варіанта;

-          опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності;

-          опис поточного стану довкілля за існуючих умов здійснення діяльності;

-          опис ймовірного стану довкілля в разі припинення діяльності;

-          опис ймовірного стану довкілля при здійсненні планованої діяльності за альтернативним варіантом 1, альтернативним варіантом 2 та за варіантом продовження діяльності за існуючою схемою;

-          оцінку впливу планованої діяльності за варіантами на довкілля, зокрема, навколишнє водне та геологічне середовище, ґрунти, рослинний та тваринний світ, об’єкти природно-заповідного фонду;

-          оцінку ризиків для довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій;

-          опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля;

-          опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля;

-          стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності;

-          резюме нетехнічного характеру, розраховане на широку аудиторію.

 

12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості

Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Оцінка впливу на довкілля — це процедура, що передбачає:

підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;

проведення громадського обговорення планованої діяльності;

аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;

врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеному у пункті 14 цього повідомлення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності уповноважений орган визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.

На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.

 

13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Надаючи такі зауваження і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій.

У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.

 

14. Рішення про провадження планованої діяльності

Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде позитивний висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища що видається Міністерством екології та природних ресурсів України.

 

15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до Міністерства екології та природних ресурсів України, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, Київ, 03035, Україна, Департамент екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності, відділ оцінки впливу на довкілля m.shimkus@menr.gov.ua, тел. (044) 206-20-89, Шимкус Марина Олександрівна.

 
Головні вимоги до охорони праці на підприємстві Друк
Вівторок, 22 травня 2018, 01:52

Законодавство України покладає на всіх роботодавців обов'язок щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці. Витрати на охорону праці на підприємстві згідно зі ст. 19 Закону «Про охорону праці» повинні становити не менше 0,5% від фонду оплати праці за попередній рік. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.

Роботодавцю варто подбати про багато речей, головні з яких вказані нижче.

1. Створити службу охорони праці.

Згідно зі ст. 15 Закону «Про охорону праці» така служба обов'язково повинна бути створена на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб у відповідності з Типовим положенням про службу охорони праці. На підставі цього документа також має бути розроблено Положення про службу охорони праці цього підприємства, визначено структуру такої служби, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників. Крім того, повинні бути затверджені посадові інструкції посадових осіб служби, що визначають їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій.

На підприємствах з кількістю працівників менше 50 чоловік функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку. А на підприємствах з кількістю працівників менше 20 для виконання функцій служби охорони праці можуть на договірних засадах залучатися сторонні фахівці, які мають не менше трьох років виробничого стажу і пройшли навчання з охорони праці.

2. Розробити та затвердити на підприємстві положення, інструкції та інші акти з охорони праці.

Обов'язок роботодавця затвердженням таких документів передбачений в ст. 13 Закону «Про охорону праці». Вони повинні встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках і робочих місцях. Інструкції та інша документація з охорони праці розробляються на підставі положень законодавства з охорони праці, типових інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням виду діяльності підприємства і конкретних умов праці на ньому.

3. Організувати проведення інструктажів з питань охорони праці.

Перед початком роботи нового працівника роботодавець згідно зі ст. 29 КЗпП зобов'язаний проінформувати його під розписку про умови праці, наявні на його робочому місці. У тому числі, про всі небезпечні чи шкідливі виробничі фактори, які ще не усунуто, та про можливі наслідки їх впливу на здоров'я працівника, а також про можливі пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

Крім того, при прийнятті на роботу всі працівники повинні за рахунок роботодавця пройти вступний інструктаж, навчання, перевірку теоретичних знань, первинний інструктаж на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці. Тільки після цього працівники допускаються до самостійної роботи. Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці, а первинний - безпосередній керівник працівника. Надалі з працівниками повинні проводитися повторні інструктажі (раз на квартал або раз на півріччя), позапланові (при зміні правил охорони праці, зміни в обладнанні або при порушенні працівником правил охорони праці) та цільові інструктажі (зокрема, при разових роботах, не пов'язаних зі спеціальністю). Інформація про проведення інструктажів має вноситися до відповідного журналу, завірені підписом як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

4. Забезпечити навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Згідно зі ст. 18 Закону «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Навчання з питань охорони праці таких працівників може проводитися як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб'єктом господарювання, що займаються таким навчанням. Перевірка знань працівників з питань охорони праці повинна здійснюватися відповідною комісією підприємства, склад якої затверджується керівником підприємства.

Керівники підприємств з кількістю працівників понад 1000 осіб, керівники та спеціалісти служби з питань охорони праці та члени комісії з питань охорони праці таких підприємств повинні раз на три роки проходити навчання в Головному науково-методичному центрі Держпраці. Керівники підприємств з кількістю працівників менше 1000 чоловік, керівники та спеціалісти служби з питань охорони праці та члени комісії з питань охорони праці таких підприємств повинні проходити навчання з питань охорони праці у галузевих навчальних центрах або в навчальних закладах та установах, які проводять таке навчання. Також там навчання проходять посадові особи малих підприємств.

На підприємстві повинні бути затверджені положення про навчання з питань охорони праці, а також графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці. З цими документами працівники повинні бути ознайомлені.

5. Подбати про проведення медичних оглядів.

Згідно зі ст. 169 КЗпП роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медоглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Також він зобов'язаний проводити щорічний обов'язковий медогляд осіб віком до 21 року.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профмедоглядам і порядок їх проведення затверджені постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559. Терміни проведення таких медоглядів встановлюються Міністерством охорони здоров'я. Плани-графіки їх проведення, місце проведення та перелік докторів, які проводять обстеження, затверджується головними лікарями закладів охорони здоров'я, які проводитимуть медогляди. Результати профмедогляду працівників у вигляді заключення фахівців про можливість допуску працівника до роботи заносяться в їх медичні книжки, які повинні зберігатися у роботодавця.

6. Забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, милом, молоком, солоною водою та інше.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівникам згідно зі ст. 164 КЗпП має безкоштовно видаватися спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (ЗІЗ). Норми безплатної видачі ЗІЗ затверджені окремими наказами профільних міністерств або інших держорганів для конкретних видів виробництва. Видача замість ЗІЗ матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання заборонена. Але якщо працівник купить ЗІЗ за свій рахунок через порушення термінів їх безкоштовної видачі, то роботодавець зобов'язаний компенсувати працівникові вартість їх придбання.

Крім того, на роботах, пов'язаних із забрудненням, працівникам повинне видаватися спец. мило на дім (в кількості 400 грам на місяць) понад мила, що знаходиться на підприємстві при умивальниках. На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо-діючих речовин, безкоштовно повинні видаватися змиваючи та знешкоджуючі засоби. На роботах з шкідливими умовами праці працівникам повинні безкоштовно видаватися відповідно встановленими нормами молоко (по 0,5 літра за зміну) або інші рівноцінні харчові продукти, а на роботах з особливо шкідливими умовами праці - лікувально-профілактичне харчування. Також роботодавець зобов'язаний безкоштовно постачати працівникам гарячих цехів і виробничих ділянок газовану солону воду.

7. Провести атестацію робочих місць.

На підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та / або матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які можуть негативно впливати на стан здоров'я працюючих, повинна проводитись атестація робочих місць за умовами праці. Така атестація повинна проводитися атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Порядок проведення такої атестації передбачений постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442. Відомості про результати атестації заносяться в картку умов праці.

8. Налагодити облік нещасних випадків.

Згідно зі ст. 22 Закону «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний організувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у порядку, встановленому постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232. За результатами такого розслідування роботодавець повинен складати акт за формою Н-5 (якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом) або Н-1 (якщо він визнаний пов'язаним з виробництвом). Один з примірників повинен видатися потерпілому або іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Крім перерахованого вище, на роботодавця покладається і ряд інших обов'язків, пов'язаних з охороною праці. Частина з них виглядає декларативно (наприклад, обов'язок впроваджувати прогресивні технології), але інші повинні обов'язково дотримуватися роботодавцями (наприклад, вимоги щодо охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів, вимога подавати звітність про стан охорони праці).

 

 
Право на безпечну і здорову працю Друк
Вівторок, 17 квітня 2018, 05:07

Немає нічого більш очевидного і незаперечного для людства, ніж право на життя. Більша частина населення проводить майже третину свідомого життя на робочому місці, вносячи цим свій внесок у розвиток суспільства. Праця є джерелом доходів, необхідних  для задоволення основних потреб людини, дозволяє  їй вести здоровий і продуктивний спосіб життя.

За даними Міжнародної організації праці (далі  - МОП), в світі щорічно стається 2,3 мільйона пов’язаних з працею смертельних випадків,                       1,95 мільйона чоловік помирає від професійних захворювань.
Починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу, відзначають 28 квітня, як Всесвітній День охорони праці. З 2007 року цей день відзначається і в Україні. Цього року МОП визначено девіз Дня охорони праці – “Захищене і здорове покоління”, який збігається із завданням й метою Всесвітнього дня боротьби з дитячою працею, що відзначатиметься 12 червня. Забезпечення гідних і безпечних умов праці передбачено в Національній доповіді Уряду України “Цілі сталого розвитку: Україна”, що була представлена 15 вересня 2017 року. У цьому документі визначено показники досягнення цілей сталого національного розвитку до 2030 року з урахуванням глобальних орієнтирів і принципів та суспільної думки щодо майбутнього країни.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 7

 

 

 

 

 


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

рух взаємодопомоги "Зігріймо серця"

Волонтерський рух "ЗІГРІЙМО СЕРЦЯ". Группа в соцмережі Фейсбук для об'єднання й взаємодопомоги

Погода

 

А ти передплатив газету?

Районна газета

Передплатний індекс - 61667
Будь в курсі новин!

_______________

Офіційні сайти

 

Статистика

1283127
CьогодніCьогодні503
ВчораВчора630
На цьому тижніНа цьому тижні2322
У цьому місяціУ цьому місяці10131
З початкуЗ початку1283127

Besthosting


Найновіше