Вчителько моя, зоре світова Друк
Четвер, 16 лютого 2017, 16:08

Багато років тому мільйонам українців полюбилася крилата пісна «Вчителько моя, зоре світова» авторства та заспівана народною артисткою України Оксаною Білозір. А вчительці молодших класів вищої категорії Нововоронцовської ЗОШ№1 Ірині Сащенко один із її куплетів найдужче запав у душу,зворушуючи спогади про роки на освітянській ниві.

На столі лежать зошити малі,
Дітвора щебече золота, золота.
І летять-летять у вирій журавлі,
Дзвоник ніби кличе у молоді літа.

Із більш, як із двохсот її колишніх учнів, десятки стали хліборобами, вчителями, медпрацівниками, працівниками сфери послуг, підприємцями, військовими та здобули інші не менш потрібні нашій країні професії.


Випускники ЗОШ№1 Вадим Пугач та Роман Юраш, яких також 4 роки навчала Ірина Вікторівна, тепер мужньо боронять від ворога рідну землю у зоні АТО. Професію вчителя обрала її одна з кращих учениць Поліна Тряпкіна. На 3-му курсі Запорізького медуніверситету вчиться Ліза Шаповал. А Віктор Ваврищук, захистивши диплом Бериславського медичного коледжу, працює у Центрі екстреної медичної дороги м. Херсону. Гордістю вчительки та школи заслужено став Віктор Федоренко. Закінчивши факультет мистецтв Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, поринув у сценічну творчість.У складі вітчизняних танцювальних колективів уже побував у Китаї, Угорщині, Туреччині, Лівії та інших країнах. Не розповісти про всіх колишніх вихованців педагога, котрі гідно продовжують славні традиції своїх батьків і дідів, не заросли травою їхні стежки до рідних школи та селища. І її син Олег Сащенко старанно навчався у цій школі, а закінчивши Київську гуманітарну академію, продовжив навчання у далекій Норвегії. Він став спеціалістом з міжнародних відносин.

- Майже 37 років тому я отримала диплом учителя молодших класів Криворізького державного педагогічного університету, й з тих пір працюю на одному місці – у Нововоронцовській ЗОШ№1, - поділилася Ірина Вікторівна. – До слова, у нашій школі ще вчилася світлої пам’яті моя перша вчителька Лідія Андріївна Вечірко. Завдяки їй, мій вибір впав на професію вчителя молодших класів, і ніколи про це не пожалкувала. Не уявляю життя без одухотворених радістю дитячих облич, їхніх сонячних посмішок, закличного шкільного дзвоника.

Начальник відділу освіти РДА Олена Семеліт,за фахом учитель української мови та літератури вищої категорії, на прохання журналіста охоче висловила думку про колегу.

- Класовод 2-го Б класу Ірина Сащенко –  ініціатор корисних справ учнівського та педагогічного колективів, - повідала вона. - Має власну думку та аргументовано обстоює її .Її неабияким здібностям, як учасника багатьох  корисних справ, можна лише вітати. Наприклад, у той час, коли на 4–поверховій будівлі школи міняли аварійний дах на новий, а осіння негода добралася й до приміщень, вона не розгубилася, а навпаки, разом із головою батьківського комітету Інною Сербіною, активістками Світланою Капітоновою, Галиною Зиряновою, Світланою Шаповаловою, Аллою Каневською та школярами зробили все можливе, аби знову у класі запанував затишок. Із батьками досвідчений класовод завжди знаходить спільну мову. Її щедре серце відкрите для добра, не обділене милосердям. До слова, за індивідуальною навчальною програмою працює з дитиною зі обмеженими фізичними можливостями Давидом І. Її праця високо оцінена не лише земляками, а й нагороджена почесною грамотою РДА та її відділу освіти. Також заохочувалася грамотами як кращий старший вихователь КЗ «Новоолександрівський дитячий оздоровчий табір ім. Івана Бережного» час літніх шкільних канікул.

До її думки приєдналася заступник директора школи з навчально-виховної роботи Ольга Осипенко. «Гадаю,не відкрию таємниці повідомивши, що Ірина Вікторівна й мене навчала у молодших класах,  - зашарілася маківкою молода жінка. – Ми дуже любили її за добру вдачу, непідробну життєрадісність і щире бажання почути кожного. Вже у дорослому житті, навчаючись в університеті, інколи мені спадали на думку її побажання, як знайти своє місце в педагогічному колективі та серед батьків. Як і багато років тому, так і зараз Учитель з великої літери Ірина Сащенко не тільки вміло навчає діток основам наук, а, як виноградар в’юнку лозу, плекає справжніх юних патріотів рідної України. Ніколи вона не обійде увагою й теплом молодших колег,зокрема, класовода 3-го Б класу Поліну Тряпкіну та інших. Клас досвідченого педагога – один із кращих у школі, радує і неповторний квітковий рай, з любов’ю створений її та дітлахів руками.

Журналіст знайшов за потрібне поспілкуватися й з другокласниками.

- Наша вчителька Ірина Вікторівна, як моя мамуся, піклується про всіх, - прощебетала Надійки Прохорець. - Її тепла посмішка й ласка зігрівають, як весняне сонечко!.

За першою партою руку підніс чорнявенький хлопчик.

- Можна мені сказати?!- оченята дитини дивилися на педагога та на фотокамеру у руці автора.

- Єгорку, слухаю тебе! – тепло посміхнулася Ірина Вікторівна.

- Я дуже люблю нашу вчительку! – сказав гостеві Єгор Яремкевич. – Знаю, що ви з газети! Напишіть про неї велику-велику хорошу статтю!...

Ірина Сащенко багато років підтримує тісні зв’язки зі селищним дитсадком «Сонечко»(директор, депутат Нововоронцовської селищної ради Юлія Петриченко),зокрема, вихователькою Тамарою Тригубенко, методистом Інною Мороз та іншими працівниками. Вихованці одного з кращих ДНЗ у районі -  її теперішні й майбутні учні.

Микола ГУРЕПКО, спецкор незалежної газети Херсонщини «Новий день», відмінник освіти України, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Яра Славутича 2016 р. за роман «Тераріум», Херсонської обласної літературної премії ім. Миколи Куліша 2011 р. за роман «Неофеодали».

Ірина Вікторівна Сащенко серед своїх учнів під час шкільної перерви.

Фото автора.