День Шахів довжиною в Тиждень. Частина друга. Друк
Понеділок, 03 серпня 2015, 15:36

Частина друга. Ми живемо, поки нас пам’ятають

Ми живемо поки нас пам’ятають. Саме так. Але для того, щоб людину згадували, й потрібно ще при житті закласти «фундамент» цієї пам’яті. Адже аби кого згадувати й бажання немає. Й врешті-решт, так вже ця функція вибірково працює, і ми згадуємо тих, хто в нашому житті залишив помітний приємний слід, і кого нам на сьогоднішній день не вистачає.

У минулому номері «Високого поля» читачі мали можливість прочитати матеріал про проведення у Високопіллі Тижня шахів і анонс нових змагань за Кубок пам’яті Станіслава Івановича Пристемського. І ось минув тиждень. Як і було обіцяно, звітуємо. Але спочатку треба згадати весь «маршрут» ідеї про започаткування цього турніру.

Станіслав Іванович не випадково заслужив такого вшанування. Мені особисто доводилося багато разів звертатися до нього за вирішенням різноманітних проблем. І коли я був керівником місцевого клубу КВН «Черт побери!», і коли працював прес-аташе футбольного клубу «Високе поле», і коли очолив федерацію шахів Високопільщини...

Жодної відмови від нього не почув! Здогадаюся, що деякі рішення були не надто прості, але він ніколи не розповідав про труднощі у вирішенні питань, з якими до нього звертався. А якщо й були якісь затримки у цих процесах, то вже наступного разу, він, немов вибачаючись, намагався зробити все, навіть більше і швидше.

 

Пішов із життя рано, у віці 59 років (23 березня 1954 – 5 серпня 2013)... Спочатку його смерть важко було сприймати як реальність! Просто десь у відрядженні, десь у полі господарює, десь поїхав вболівати на футбол або з друзями-мисливцями сидить на полюванні біля вогнища і розповідає щось веселе та цікаве... Час спливає швидко. Над його могилою пам’ятник, а на плиті квіти від люблячої дружини, вдячних дітей, підростаючих онуків.

***

Ідею проведення змагань запропонувала Федерація шахів, щоб вшанувати Станіслава Івановича, а сім’я Пристемських цю ідею підтримала і дала згоду на заснування кубка на його честь. Ось начебто й все... Начебто, це тому, що попереду була велика робота по підготовці. Але все вирішувалося з тією ж легкістю і з бажанням, до якої нас і привчив Станіслав Іванович. Кубок, медалі, призи, дипломи було придбано швидко, і лише над датою виникало декілька запитань. Але й це уладнали. Вирішили організувати змагання так, щоб звіт про них з’явився в газеті напередодні Дня його пам’яті.

На турнір було запрошено 12 найкращих шахістів, які грають у Високопільській федерації шахів. Це переможці і володарі всіх титулів, які отримують у місцевій царині гри інтелектуалів. 11 прибули на поле шахової битви.

Урочисто пройшло відкриття розіграшу Кубка пам’яті Пристемського. Була присутня сім’я, на столі – портрет Станіслава Івановича в траурній рамці, поминальна свічка, табличка і колоски з поля, де він господарював. Добрі, щедрі, дружні слова... Ну і хвилина мовчання.

Мабуть, в такі моменти це найголовніше – добрим словом згадати людину, якої нема поруч. Але й змагання не перетворилися у дружні «посиділки». Кинуто жереб, шахісти зайняли місця і запанувала тиша. До отримання трофею – довгий шлях. У рамках змагань провели й молодіжну першість. Вона завершилася дещо несподівано! Максима Беспалого (Дніпропетровськ) та Валентина Ланевича (Високопілля), що посіли відповідно 2 та 3 місця впевнено обійшла наша гостя із Любимівки Нововоронцовського району, дев’ятирічна Ірина Панасюк. Іринка – наймолодша учасниця змагань і єдина представниця прекрасної половини на цьому заході. Спостерігати її гру – одне задоволення, адже без будь-якого тремтіння в колінцях вона грає з чоловіками-ветеранами. А з дітьми і молоддю їй стає вже просто не цікаво. Вітаємо юне дарування, яке на всі змагання протягом двох років до нас привозить її дідусь Сергій.

Щоправда, самому дідусю Сергію Пасько не вдалося пробитися до півфінальної стадії, і він разом із своїми земляками Миколою Солов’єм та Віктором Ткаченком, а також Володимиром Дармостуком із Нововознесенського завершували змагання у «втішному» Турнірі. А четвірку півфіналістів склали всі знайомі читачеві шахісти. Це представники перших чотирьох рядків у загальному рейтингу федерації. Між ними, як годиться, теж було кинуто жереб, і доля знову посміялася над учасниками. За однією дошкою вона звела земляків Володимира Скорохода та Сергія Стрільця з Нововознесенського, а за іншою взагалі відбувалось «гуцаловське» протистояння між братами Володимиром та Олександром Гуцаловими.

За крок до фіналу ніхто не хотів поступатися. Цокали годинники, зростала напруга, а на шахівницях писалася нова історія шахів. Переможцями стали Скороход і Олександр Гуцалов. Подібний фінал ми мали місяць тому під час розіграшу Кубка федерації, і тоді щастя посміхнулося Олександру. Побачимо, як буде цього разу. А між тим у боротьбі за «бронзу» Володимир Гуцалов довів перевагу Стрільцю.

І нехай більшість людей вважають шахи не є видовищним видом спорту, але для гурманів гри тут було на що подивитися. Справжню мережу із тактичних комбінацій плели суперники, обережно «кусаючи» захисні редути один одного. Ініціатива і перевага переходили до них по черзі, але переможцем у цих перегонах виявився вправніший Олександр Гуцалов. Цього дня Олександра Петровича було не спинити. І як виявилося (просто містика!!!), він був із Станіславом Івановичем Пристемським однокласниками... Звісно, не важко здогадатися, кому він присвятив свій тріумф!

***

Церемонія нагородження теж була хвилюючою і по-сімейному душевною. Донька Станіслава Івановича Тетяна вручала призи, а дружина Ніна Іванівна вішала призерам медалі і вручила новий гарний кубок. Після цього схвильований володар Кубка пам’яті Пристемського Олександр Гуцалов від всіх учасників подякував Пристемським (а були присутні і син, і зять, і онуки) за започатковану добру справу, сприяння розвитку шахів у районі, та пообіцяв, що місцева армія шахістів зробить все можливе, щоб ці змагання стали традиційними!

***

Так завершувався Тиждень шахів. Було, як в казці зі щасливим закінченням, у якій сили Добра, незважаючи на проблеми сьогодення, перемогло сили Зла. Довго прощалися, тиснули руки, говорили один одному теплі і щирі слова. Хвилююче... Приємно...

Гадаєте, що це все! Ні! Наступний турнір не за горами... В День Незалежності України у нас черговий збір! На переможному горизонті на шахістів чекатиме «Кришталевий пішак – 2015». Це буде 12-й за ліком розіграш цього престижного трофею. Дізнатися про дату його проведення і прочитати звіт про хід змагань можна буде на шпальтах районної газети та на сайті Високопільської селищної ради. Грайте в шахи!

Ігор УРБАНСЬКИЙ,
суддя змагань.